https://f4.bcbits.com/img/0016299159_100

"Ancient Songs Of The Wind" Lyrics

Пробудження 

Лети! Лети у небокрай 
Де сонце сідає, де вітер співає 
Прадавні пісні. 

Мов птах той дикий лети 
Над землею святою, родючою 
І словом прадавнім людей пробуди 
Онуків своїх, брехнею закутих 

І пам’ять Богів у венах тече 
Свідомістю.. 
Лети, мов птах той дикий, лети 
Пам’ять Богів у венах тече 
Свідомістю.. 
Дорогу забуту ми знову знайдем 
Та прокинемось! 

У путах ми були віки 
Та час вже настав 
Глибоко в душі ми знали завжди 
Хто ми і куди ми йдемо 

Лети! Мов птах той дикий, лети! 
Над горами високими, 
Над ріками бистрими, 
Над полями тернистими, 
Лети!

 

Останні Слова Вітра 

Вітер холодний обличчя торкає, 
У горах високих, де гори до хмар 
Чого він чекає? Що він шукає? 
Здіймається вище, та рине у схил 

То гілля шевелить, між листям летить, 
То тихо влягається серед трави.. 
Немає спокою йому назавжди, 
Щось хоче сказати, чи почуємо ми? 

Де вітер холодний обличчя торкає, 
У горах високих, де гори до хмар 
Чого він чекає? Що він шукає? 
Здіймається вище, та знову рине у схил 

Чи чуєш ти шепіт із сивих давен? 
У шепоті правда, та істина поруч 
Лиш небо та вітер тепер пам’ятають 
Годину лихую.. 

Чи приймаєш слова, які вітер говорить? 
Чи пришвидшилось серця биття? 
Чи бачиш ти реалії свої? 
Чи ти лиш існуєш щодня і свідомість твоя у болоті? 
Чи на віки вже втратив знання і лиш можеш жити в скорботі?

 

Осінній смуток 

Листя зів’яле рине до долу 
Кружляє в останньому танці життя 
Краплини холодні вже землю вкривають 
Туманом встелило усе навкруги.. 

Дерева схиляються перед величчю тою, 
З морозним світанком приходить зима 

Хмарами сірими небо зашито 
Імлою вкриває поля 
Тепло загубилося в жовто-багряних тонах.. 

Той вітер невпинно із Півночі б’є 
Холодом сковує листя жухле, сумне 

Той вітер невпинно із Півночі б’є 
Холодом сковує листя жухле, сумне 

Листя зів’яле рине додолу, 
Кружляє в останньому танці життя 
Краплини холодні вже землю вкривають 
Туманом встелило усе навкруги 

Дерева схиляються перед величчю тою 
З морозним світанком приходить Зима 
Хуртовинами, завірюхами! 
Приходить зима!

 

Холодний подих Півночі 

Я холодний вітер, я зимове небо! 
Я морозом йду річками та лісами! 
Буревіями! 
З вовками! 

День в пітьму обертаю, 
Сонце я вовкам віддаю. 
Я ходжу від краю до краю, 
Лиш холод та морок несу! 

Дороги ведуть з вічності в нікуди 
Життя – лиш цикл буття. 
Свідомості сутність існує довічно 
І живиться пам’яттю із Богів джерела 

Часу простори мені підконтрольні 
Реальність – моє друге ім’я 
Всесвіту смерть та народження бачив 
Чи можу змінити щось я? 

Дороги ведуть з вічності в нікуди 
Життя – лиш цикл буття. 
Свідомості сутність існує довічно 
І живиться пам’яттю із Богів джерела

 

Мертва верба 

Я не знаю, чому повертаю туди 
Де висить між гілками ранковий туман, 
Де змертвіла верба видимає з води 
Скам’яніло–потужний оголений стан. 
Мов пергаментні звої звисає кора, 
А гілки — ніби кості з далеких століть. 

Їм давно вже упасти й зотліти пора, 
Та вона, ніби привид, над лугом стоїть. 

Ой, не застуй, примаро,— у землю лягай, 
Дай воскреснути сонцю в пагінні новім. 
Хай в озерце оте задивляється гай — 
Не хизуйся кістками у світі живім. 

А верба, віддзеркаливши мертве гілля, 
Заскрипіла, немовби деркач у гаю: 
— Прийде лютий мороз, помертвіє земля 
Отоді ти поглянеш на вроду мою. 

Над озерцем, у кригу закованим, 
Придивлявся до темних законів земних: 
Тож виходить, у смерті є правда своя — 
Її велич зростає із пут крижаних… 
Я не знаю, чому повертаю туди 
Де розсипався Iнеєм сивий туман. 
Мабуть, вірю, що вигляне Сонце з води — 
І впаде господиня смертей та оман. 

 

Втрачена Земля 

Загублений світ, втрачене сонце 
Блукали в пітьмі, спіткало нас горе 
Зола лиш навколо і попелу гори 
Світанок вже ми не побачим ніколи 

Холодним туманом на землю лягав 
Останній подих Богів 
І сльози дощем окропили ту землю 
В прощанні останнім, останнім для всіх 

І сльози дощем окропили ту землю 
В прощанні останнім, останнім для всіх 

Світ загублений - загублений 
Світ втрачений - втрачений 
Земля під ногами втрачена 
Земля під ногами загублена 

Не чути шелесту листя та співу птахів 
Пітьма все вкриває на віки віків 
І зорі у небі вже згасли давно 
Так вічність бере нас під своє крило 

Ми йдемо в обійми в бездонну пітьму 
У холод та морок до вічного сну 
Ось, саван лягає на землю, на нас 
Початок кінця знаменує, настав вже наш час 

Холодним туманом на землю лягав 
Останній подих Богів 
Ось, саван лягає на землю, на нас 
Початок кінця знаменує, настав вже наш час 

Зола лиш навколо і попелу гори, 
Світанок могли ми побачити знову, 
Та сльози дощем окропили цю землю 
В прощанні останнім, 
В прощанні останнім..

 

De Planctu Naturae

Свинцеві хмари небо вкривають 
Туман заповзає в старезні ліси 
Лиш ехо останнє крука лунає 
У тиші мертвій, глухій 

То сльози ллє матір прадавня 
Якій ми вклонялись віки, 
Вже людство мерзенне не має святого 
Руйнує усе навкруги 

Нічого святого 
Нічого сакрального 
Нічого душевного 
Нічого людського 

Ножем у спину ти б'єш 
Підступно нищиш, руйнуєш 
Того хто тебе завжди захищав 
Ти забув, не шануєш 

Вже людство мерзенне не має святого, 
Руйнує усе навкруги 

Свинцеві хмари впадуть на землю 
Туман заповзе в старезні ліси 
Лиш ехо крука пролунає 
У тиші мертвій, в пітьмі 

Нічого святого 
Нічого сакрального 
Нічого душевного 
Нічого людського

Revival

 

Fly! Fly into the sky 
Where the sun goes down, where the wind sings 
The oldest songs 


Like a wild flying bird 
Which flies upon sacral and fertile soil 
Awaken the mankind by the ancient word 
Your grandchild, covered up with lie 

And the memory of Gods flows in the veins 
With consciousness 
Fly, like a wild bird, fly 
The memory of Gods flows in the veins 
With consciousness 
We’ll find forgotten path 
And we’ll awake! 

We were in cord during ages 
However, the time has come 
We always knew deep in the soul 
Who are we and where do we go 

Fly! Like a wild bird, fly! 
Above high heals 
Above fast rivers 
Above thorny fields 
Fly! 

 

The Last Words Of The Wind

 

Cold wind is touching the face 
In high mountings, where the heals are up to the sky 
What is he waiting for? What is he looking for? 
Rising above and rumb down. 

The brunches whisper, and fly between leaves, 
And silently lay down on grass 
Wind totally won’t have any rest anymore 
He want to say something, but will we hear it? 

 

Where cold wind is touching the face 
In high mountings, where the heals are up to the sky 
What is he waiting for? What is he looking for? 
Rising above and rumb down again.

 

Do you hear that whisper of hoary antiquity? 
The truth is in it, the verity’s near 
Only sky and wind remember now 
The evil times… 

Do you accept the words said by wind? 
Is your heart beating faster? 
Do you see your reality? 
Or you only exist every day and your consciousness is in the filth? 
Or you’ve lost your knowledge for ages and now can only live in a sorrow? 

 

Autumn Sorrow

 

Fading leaves are falling down 
Whirling the last dance of life 
Cold drops are covering earth 
The fog sprays all around 

The trees are bending on this greatness 
With a frosty dawn winter comes 

Sky is stitched with grey clouds 
The haze covers fields 
The warmth has lost in yellow-purple dye 

This wind from the North wantonly bangs 
Chains the dim and sad leaves with the cold 

This wind from the North wantonly bangs 
Chains the dim and sad leaves with the cold 

Fading leaves are falling down 
Whirling the last dance of life 
Cold drops are covering ground 
The fog sprays all around 

The trees are bending on this greatness 
With a frosty dawn winter comes 
With a snowstorm, with a blizzard 
Winter comes! 

 

The Cold Breath Of North

 

I am a cold wind, I am a winter sky! 
I’m walking with frost along rivers and woods! 
With a hurricane! 
With the wolves! 

I turn the day into darkness, 
I give the sun to the wolves. 
I walk from the edge to the edge 
And bring only cold and gloom! 

The paths go into nowhere from eternity 
Life is just the cycle of entity 
Consciousness of conscience exists for life 
And lives with the memory from Gods source 

Space of time is controlled by me 
“Reality”- this is my second name 
I saw the death and the birth of World 
Can I change something? 

The paths go into nowhere from eternity 
Life is just the cycle of entity 
Consciousness of conscience exists for life 
And lives with the memory from Gods source 

 

Dead Willow

 

I don’t know why do I always come back 
To the place where the morning fog is hanging between branches 
Where the death willow is taking from water 
Petrified and forceful naked body 
Like vellum scrolls the bark hangs down, 
And the branches like bones from far centuries 

It’s time for them to down and burn down 
But she stays like a ghost above meadow 

Don’t block up, you, illusion, lay into the ground 
Let the sun resurrect in new sprouts 
Let the lake to look into the grove – 
Don’t bounce with bones in a living world 

The willow reflecting dead rame 
Creaked like a corncrake in grove 
When the fierce frost comes, when the earth will die 
Then You’ll look on my beauty 

Locked up in the ice above lake 
Look around on dark earth laws 
So, it goes that the death has own truth 
Death’s greatness rises from icy fetter 
I don’t know why do I always come back 
Where the hoary fog is spreading around 
Perhaps I believe that the Sun will take a look from water 
And Mistress of sorrow and lie will die 

 

Lost Land

 

Lost world and lost sun 
Walked around the darkness , We're hit by sorrow 
Only the hills of the ash are round about 
We'll never see the dawn again 

The last breath of Gods 
Fell down on the ground like the cold fog 
And the tears sprinkled that surface 
Through the last farewell, last for everyone 

And the tears sprinkled that surface 
Through the last farewell, last for everyone 

The world is gone, the world is gone, 
The world is lost, the world is lost. 
Land under the feet is lost 
Land under the feet is lost 

Do not hear the rustle of leaves and singing birds 
The darkness covers everything, forevermore 
A long time ago the stars went out 
Eternity takes us under the wing 

We're going into the hugs of bottomless darkness 
Into the cold and gloom. 
Here the shroud lays on the ground and on us 
The start of the end means the end, our time has come 

The last breath of Gods fell down on the ground 
like the cold fog 
Here the shroud lays on the ground and on us 
The start of the end means the end 
Our time has come 

Only the hills of the ash are round about 
And we could see the dawn again 
But, the tears sprinkled that ground 
Through the last farewell, last for everyone. 

 

De Planctu Naturae

 

  Leaden clouds covers the sky
The fog’s creeping into old forests        
Only the last echo of raven is heard 
In the dead, silent silence

 

These are the tears of the oldest Mother    
To which we were worshiped through ages
The nefarious mankind has nothing holy
And destroys everything around  

 

Nothing sacred

 Nothing sacral    
Nothing physic
Nothing human    

 

You hit a knife in a back
Archly destroys and ruins

Those who defended

You forgot them, and doesn’t honor

            
The nefarious mankind has nothing sacred
And destroys everything around

 

Leaden clouds will fall on the ground
The fog will creep into old forests
Only the last echo of raven would be heard
In the dead silence, in the dark


Nothing sacred
Nothing sacral
Nothing physic
Nothing human

All lyrics by Zymobor, "Dead Willow" by Mykola Rudenko 16.02.1974